Я розлучена 4 роки.
Від цього шлюбу маю доньку 16 років, яка лишилася проживати зі мною.
В 2002р. я звернулась до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання доньки і рішенням суду аліменти стягнуті на мою користь до повноліття дитини щомісяця по 1/4 частині з усіх видів заробітку.
Але аліменти не виплачувались взагалі з 2002р. по 2004р., на протязі 2005р. я отримала аліментів на суму 800,00 грн, в 2006р. аліменти не виплачувались. Загальна сума аліментів складає 800,00 грн. Ця сума дуже незначна для досконалого утримання дитини. Цих коштів не вистачало на харчування та придбання одежі, придбання додаткових матеріалів для навчання та інших необхідних речей, а також для сплати додаткового навчання дитини. Тому я, фактично, сама утримувала та утримую нашу дитину та намагаюсь дати їй кращу освіту.
Донька навчаеться в Фінансово-економічному ліцеї. Додатково, поза навчальної програмами, вивчає англійську мову. Професійно займається класичним вокалом і, як винагорода за старання, донька є Лауреат пісенного фестивалю \"Дивограй 2005\", \"Веснограй 2006\". Я бачу, як серйозно та старанно моя дитина ставиться до навчання і допомагаю їй.
Але коли донька скучаю за батьком і телефонує йому, щоб розповісти про свої досягнення та перемоги (бо батько сам не проявляє интересу до дитини ні побаченнями, ні телефонними розмовами, ні батьківською ласкою, ні батьківською підтримкою), він насміхається і іронизує, кажучи донькі, що з неї все одно не вийде великого єкономіста, другої \"Ані Лорак\", і взагалі, вивчення іноземної мови - це зайве, бо вона живе в Україні.
Я вважаю, що таке відношення негативно впливає на моральний стан моєї дитини.
Донька є членом міської суспільної Асоціації \"Альянс Франсез\" і проходить курс вивчення французьскої мови з вересня 2004р. Згідно программи навчання, передбачаеться навчальна стажировка у Франціїв в липні в продовженні 2 тижнів.
Для оформлення необхідних документів на тимчасовий виїзд дитини за кордон для навчання потребується згода батька дитини. Ми з донькою неоднораззово зверталися до нього і просли дати таку згоду, яку потрібно належним чином засвідчити у нотаріуса. Але батько дитини відмовив, безпідставно, мені і своїй дочці у цьому проханні. Своєї згоди на виїзд дитини за кордон для участі у навчальній стажировці не дав.
Я вважаю, що батько дитини навмисне перешкоджує нашій дитині, і таким чином не дає їй можливості продовжувати вдосконалювати всої знання. Поїхати до Франції, мати можливість спілкуватись з носіями французської мови - це унікальна можливість. Але ж батько дитини,мабуть, не бажає кращого майбутнього для доньки, тому своєї згодина виїзд за кордон не дає.
Якби батько дитини належним чином утримував дитину, в змозі був дати їй належну освіту, забезпечив би її майбутнє, я би зрозуміла тоді його. Але ж він нічого не пропонує і не робить для цього. Тому я сама має піклуватися про майбутнє дитини та її освіту.
1. Чи можу я звернутись до суду за наданням дозволу на виїзд дитини за кордон для навчання без згоди батька?
2. На підставі яких законів України?
3. Я приготувала слідуючі документи: Копія свідоцтва про народження дитини. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу. довідка про склад сімьї. Довідка ДВС про сплату аліментів. довідка міської суспільної Асоціації, яка передбачає навчальну стажировку у Франції (місто, період), де навчається дитина. Довідка органу опіки та піклування про висновок про можливість надання дозволу на виїзд за кордон.
Які документи потрібні ще?
Спасибі
Людмила
Ответ
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"
За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду
